П’ятий клас — один з визначних етапів у житті дитини.
Це не просто перехід від одного ступеня до іншого.
У початковій школі провідною була пізнавальна діяльність, головні спрямування дитини були зорієнтовані на навчання, для неї було важливе схвалювання вчителя, батьків за успіхи у навчанні.
Було цікаво вчитися, пізнавати нове!
На час переходу у 5 клас діти вивчили ази наук. Все більше на перший план виступає бажання спілкуватися з однолітками, бути прийнятим та визнаним. Тому на емоційне самопочуття дитини все більше впливає те, як складаються її стосунки з товаришами.
Суттєво змінюється характер самооцінки школярів цього віку (в цей перехідний період можна говорити про кризу самооцінки). Незадоволення собою поширюється і на навчальну діяльність, здавалось би, вже опановану діяльність.
В результаті виникає психологічна незахищеність перед новим етапом розвитку, незадоволення собою, взаєминами з іншими критичність результатів навчання. Все це може стати, з одного боку, стимулом до розвитку, а може й негативно відбитися на характері, стати перешкодою для повноцінного формування особистості.
Проблемним на перехідному етапі для п’ятикласників є складність адаптації у відносинах з новими вчителями-предметниками, яка супроводжується часто конфліктами, взаємним незадоволенням. Авторитетний вчитель зникає, а на його місце приходять декілька, кожний зі своїми вимогами та підходом. Дитина губиться,і, і якщо перші кроки взаємин невдалі, шукають винуватого: частіше вчителя, рідко — себе.
Тому для класного керівника необхідними є м’якість, увага, переживання за дитину, не допускається покарання.
Перебудова існуючого стереотипу — справа нелегка, яка потребує багато зусиль і часу. Процес, протягом якого йде становлення особистості п’ятикласника, залежить від того, наскільки успішно буде проходити перехідний етап.
Перехідний період з початкової школи в основному позначається на всіх учасників освітнього процесу:учнів,педагогів,батьків.Часто наслідки бувають негативними, що обумовлено:
-збільшення навчального навантаження,
-зміною режиму дня,
– різницею систем і форм навчання,
– відмінністю вимог з боку вчителів- предметників.